Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2014 року м. Київ справа № 875/101/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддівТракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І.,

секретар: Буденко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центральної виборчої комісії на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови Центральної виборчої комісії № 1273 від 28 вересня 2014 року в частині, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною і скасування постанови Центральної виборчої комісії від 28 вересня 2014 року № 1273 в частині відмови у реєстрації його кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 13 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року та про зобов'язання відповідача повторно розглянути подані ним 23 вересня 2014 року документи для реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 13 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що до Центральної виборчої комісії ним подано всі документи, передбачені ст. 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України» для реєстрації його кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 13, тому у Центральної виборчої комісії не було підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.60 Закону України «Про вибори народних депутатів України», для відмови у реєстрації його кандидатом у народні депутати України. Та обставина, що в автобіографії він не зазначив відомостей щодо часу проживання на території України, посаду (заняття), місце роботи, не можуть бути такими підставами.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Центральної виборчої комісії від 28 вересня 2014 року № 1273 «Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11» в частині відмови у реєстрації кандидатом у народні депутати України ОСОБА_4 в одномандатному виборчому окрузі № 13 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Зобов'язано Центральну виборчу комісію повторно розглянути подані позивачем 23 вересня 2014 року документи для реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 13 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року та прийняти рішення, передбачене ч. 6 ст. 59 Закону України «Про вибори народних депутатів України» (далі Закон № 4061-VI).

Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року, Центральна виборча комісія звернулась до Вищого адміністративного суду України з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 В апеляційній скарзі зазначено, що оскільки в поданій позивачем автобіографії відсутні відомості щодо часу проживання на території України, посади (заняття), місця роботи, які відповідно до п.2 ч.2 ст.55 Закону України «Про вибори народних депутатів України», є обов'язковими при заповненні автобіографії, то дії відповідача та прийнята ним постанова про відмову в реєстрації кандидатом у народні депутати України ОСОБА_4 є правомірними.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити її. Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування Київським апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено Київським апеляційним адміністративним судом, 23 вересня 2014 року ОСОБА_4 звернувся до Центральної виборчої комісії із заявою про самовисування та реєстрацію кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 13 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.

28 вересня 2014 року Центральна виборча комісія прийняла постанову № 1273 «Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11».

Відмовляючи ОСОБА_4 у реєстрації кандидатом у народні депутати України, Центральна виборча комісія вказала, що подана ним автобіографія не є автобіографією відповідно до вимог п.2 ч.2 ст. 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України», оскільки в ній відсутні відомості щодо часу проживання на території України, посади (заняття), місця роботи.

Задовольняючи позов ОСОБА_4, Київський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що правовою підставою для відмови у реєстрації позивача кандидатом у депутати могло бути лише неподання певних документів, в даному випадку автобіографії, яка подається разом з документами, передбаченими ч. 1 або 2 ст. 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України», а не її оформлення з порушенням вимог ч. 2 ст. 55 вказаного Закону. Помилки і неточності у змісті поданого позивачем документа можуть бути усунені шляхом внесення відповідних виправлень і не є підставою для відмови у реєстрації позивача кандидатом у народні депутати України.

Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна.

Відповідно до ч. 3 статті 77 Конституції України порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.

Частиною шостою статті 59 Закону № 4061-VI передбачено, що Центральна виборча комісія не пізніш як на п'ятий день з дня прийняття документів, передбачених частинами першою або другою статті 55 цього Закону, приймає рішення про реєстрацію кандидата у депутати в одномандатному окрузі або про відмову в його реєстрації.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про вибори народних депутатівУкраїни» Центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати в разі відсутності документів, зазначених у ч. 1 ст. 54 чи ч.1 або 2 ст. 55 цього Закону.

Ч. 2 ст. 55 Закону України «Про вибори народних депутатівУкраїни» передбачено, що Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, за умови пред'явлення ним особисто одного із документів, передбачених пунктами 1 або 2 ч. 3 ст. 2 цього Закону, та отримання нею таких документів:

1) заяви про самовисування, датованої днем подання документів для реєстрації його кандидатом у депутати до Центральної виборчої комісії, із зобов'язанням у разі обрання депутатом припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні з мандатом народного депутата України, та згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у виборах, а також із зобов'язанням у разі обрання депутатом протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом (або зазначенням, що таких немає);

2) автобіографії кандидата в депутати, на паперовому носії та в електронному вигляді, що обов'язково повинна містити: прізвище, власне ім'я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості;

3) декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру кандидата у депутати відповідно до статті 57 цього Закону;

4) документа про внесення грошової застави відповідно до статті 56 цього Закону;

5) 4 фотографії кандидата розміром 4 х 6 сантиметрів на паперових носіях та в електронному вигляді;

6) ксерокопії першої та другої сторінок паспорта громадянина України кандидата.

З наведених законодавчих приписів випливає, що реєстрація кандидатів у народні депутати можлива лише за дотримання ними умов реєстрації в частині подання необхідних документів, передбачених для кандидатів в одномандатних округах ст.55 цього Закону.

В свою чергу названі статті Закону № 4061-VI містять детальний опис вимог, які ставлять до документів, що подаються до реєстрації кандидата в депутати. Зокрема, деталізовано зміст кожного з документів, які повинні засвідчувати певні обставини. Тому відсутність будь-яких із обов'язкових складових змісту документів має розглядатися у відповідних випадках як порушення вимог ст.55 цього Закону, оскільки ці відомості є принципово важливими для ідентифікації заявника як особи, що має право бути обраною народним депутатом, а відсутність такої інформації унеможливлює цю ідентифікацію.

Як випливає зі змісту 55 Закону обов'язкові для автобіографії кандидата в народні депутати відомості включають в себе як дані щодо необхідності для підтвердження права бути обраним у народні депутати, так і інші відомості загальноінформаційного характеру. Останні можуть розцінюватися як помилка або неточність у розумінні ч.3 ст.60 Закону.

Разом з тим, відомості щодо часу проживання на території України, посада (заняття) місце роботи є важливими для підтвердження можливості особи бути обраною народним депутатом. І їх не можна розцінювати як помилку або неточність у розумінні ч.3 ст.60 Закону.

Тому суд першої інстанції прийшов до хибного висновку, що незазначення позивачем в автобіографії відомостей щодо часу проживання на території України, посади (заняття), місця роботи (тобто відсутність такої інформації) є помилками та неточностями в розумінні ст. 60 Закону, а відтак помилково скасував постанову Центральної виборчої комісії від 28 вересня 2014 року №1273.

Доводи позивача щодо наявності факту обмеження його права бути обраним з боку відповідача як суб'єкта владних повноважень не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відмова у реєстрації ОСОБА_4 кандидатом у народні депутати зумовлена неналежним виконанням позивачем обов'язку щодо подання документів із зазначенням інформації, наявність якої законом визначена як обов'язкова.

Враховуючи викладене та зважаючи на відсутність у автобіографії, поданій позивачем для реєстрації кандидатом у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, відомостей щодо часу проживання на території України, відомостей про посаду (заняття), місце роботи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову щодо визнання протиправною та скасування постанови Центральної виборчої комісії від 28 вересня 2014 року №1273 «Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11» в частині відмови у реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_4 в одномандатному виборчому окрузі № 13 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року як такої, що прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Керуючись статтями 172, 177, 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Центральної виборчої комісії задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови Центральної виборчої комісії № 1273 від 28 вересня 2014 року в частині, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.В. Тракало

Судді: Я.Л. Іваненко

М.І. Мойсюк